- відважити
- техн. отве́шивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відважити
Смотреть что такое "відважити" в других словарях:
відважити — див. відважувати … Український тлумачний словник
підважити — див. підважувати … Український тлумачний словник
відважити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підважити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відважений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відважити. || відва/жено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відважувати — ую, уєш, недок., відва/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Зважуючи, відділяти частину від цілого. 2) перен., розм. Ударяти чим небудь. 3) Відхиляти що небудь важке. Відважити двері … Український тлумачний словник
підважений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підважити … Український тлумачний словник
попідважувати — ую, уєш, док., перех. Підважити багато чого небудь … Український тлумачний словник
відвалювати — відвалити (перекидаючи / піднімаючи що н. важке, прибирати вбік), відважувати, відважити, відкидати, відкинути, відвертати, відвернути; відсувати, відсунути (соваючи) … Словник синонімів української мови
піднімати — I = підняти 1) (переміщати знизу догори, на вище місце, на вищий рівень), підіймати, підійняти, підносити, піднести, підводити, підвести, зводити, здіймати, здійняти, знімати; підтягати, підтягувати, підтягнути, підтягти, витягати, витягувати,… … Словник синонімів української мови
ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… … Словник синонімів української мови
